За останнє десятиріччя в Україні почали зростати посівні площі льону олійного. Приваблює він господарників високою ціною на насіння. Вирощують льон олійний переважно у Південному регіоні України. Однак проведені останніми роками дослідження показують, що льон олійний може давати також високі врожаї і в умовах Західного Полісся України, в тому числі стеблової частини, яка містить до 20 – 22 % волокна. Таке волокно придатне для виробництва кручених виробів, нетканих матеріалів, а також в суміші з вовною та бавовною – для текстильних виробів. Солома льону олійного містить до 50 % целюлози і може використовуватися для виробництва цигаркового та банкнотного паперу, картону. Але за відсутності засобів та нових технологій для збирання і первинної переробки стеблової частини урожаю, солому спалюють, або заорюють у ґрунт. Внаслідок цього природній ресурс льону олійного використовується не повністю, що позбавляє переробні галузі промисловості цінної натуральної сировини.
Виходячи з цього, вдосконалення існуючих та розробка нових засобів для первинної обробки стеблової частини льону олійного є важливим та актуальним завданням, вирішення якого дозволить підвищити рентабельність льонарської галузі і отримати натуральну сировину для виробництва високоякісних товарів широкого вжитку.
При розробці льонозбиральної техніки та техніки для первинної обробки льону олійного необхідно знати вплив плющення стебел льону олійного на показники виходу та якості волокна з врахуванням зовнішніх факторів природного середовища.
Збирання льону олійного з формуванням його у стрічку з паралельним розміщенням стебел, забезпечує створення сприятливих умов для її обмолоту та наступних технологічних операцій, що передбачають приготування трести та виділення волокна (рис. 4.1).
Дослідження проводились з використанням лабораторно-польової установки (рис. 2.7). Основні зовнішні фактори, які впливають на процес вилежування і були визначені в ході проведення дослідів наведені в табл. 4.1, залежності тривалості вилежування льонотрести від процесу плющення стебел, побудовані по середніх значеннях, отриманих за роки досліджень (2008 – 2011 рр.) – на рис. 4.2. та 4.3.
Рис. 4.1. Розстеляна стрічка льону олійного після обробки запропонованим пристроєм
Середньостатичні дані цих показників в ході експериментальних досліджень визначалися в лабораторії Волинського інституту АПВ та в господарствах Волинської області в період збирання льоносировини в
2008 – 2011 рр.
Таблиця 4.1
Характеристика основних зовнішніх факторів, як впливають на термін і якість вилежування трести льону олійного
| Назва показника | Волинський інститут АПВ, с. Рокині Луцького району | Фермерське господарство «Гримікс», Любешівського району | ||||||
| 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | |
| Вологість повітря, % | 84 | 79 | 76 | 88 | 86 | 82 | 80 | 87 |
| Середньомісячна кількість опадів, мм | 72,2 | 57,3 | 42,1 | 148,1 | 83,4 | 76,8 | 60,1 | 132,5 |
| Щільність льоносировини, кг/м3 | 15 | 18 | 25 | 20 | 17 | 19 | 23 | 22 |
| Кількість вологи отриманої від ґрунту, % | 16 | 12 | 5 | 20 | 17 | 13 | 7 | 19 |
| Кількість вологи отриманої від роси, % | 17 | 21 | 15 | 12 | 18 | 23 | 16 | 12 |
| Середня вологість льоносировини, % | 37 | 28 | 20 | 56 | 39 | 35 | 28 | 54 |
| Швидкість вітру, м/с | 4,2 | 2,1 | 3,8 | 5,5 | 3,8 | 2,3 | 4,2 | 4,5 |
| Денна максимальна температура повітря, ºС | 21 | 22 | 24 | 22 | 20 | 22 | 25 | 23 |
| Нічна мінімальна температура, ºС | 12 | 10 | 12 | 11 | 11 | 10 | 12 | 11 |
| Середня температура повітря, ºС | 16,8 | 16,3 | 17,5 | 16,5 | 16,3 | 16,2 | 16,8 | 16,5 |
| Кількість сонячних днів, днів | 15 | 11 | 18 | 14 | 14 | 13 | 19 | 12 |
Проведені дослідження вказують на те, що для отримання якісної
трести льону олійного в умовах Західного Полісся збирання необхідно проводити в період з другої половини серпня до початку вересня, оскільки з початку до другої половини вересня суттєво збільшується
кількість вологи, яку отримує стрічка від ґрунту та роси та зменшується середня температура повітря, відповідно збільшується вологість льоносировини. Всі ці умови збільшують термін вилежування льонотрести, вимагають проведення додаткової операції – обертання, а отже знижують рентабельність вирощування господарствами льону.
Вміст волокна у стеблах льону олійного є дуже важливою характеристикою. Адже таке волокно може використовуватися як сировина у текстильній промисловості.
Дослідження з визначення вмісту волокна за довжиною стебла льону олійного проводилися у лабораторних умовах згідно з методикою, описаною у п. 2.4. Для кожного варіанту льону досліди проводилися з п’ятикратною повторністю. За отриманими результатами підраховувалися середні значення вмісту волокна для кожної частини стебла та загальний вміст волокна у стеблах. Результати досліджень наведені на діаграмах (рис. 4.4 – 4.5).
Рис. 4.4. Вміст волокна у стеблах трести льону олійного (місце проведення – Волинський інститут АПВ НААН).
Рис. 4.5. Вміст волокна у стеблах трести льону олійного (місце проведення – Фермерське господарство “Гримікс” Любешівського району).
У процесі проведення дослідів спостерігалося, що костриця легше відділялася від волокна при проминанні прикореневої і середньої частин стебел. У волокні верхньої частини після проминання і протрушування залишаються домішки, які досить важко відділяються від волокна.
У результаті використання гравіметричного методу аналізу частин пучків трести також встановлено, що на прикореневу частину трести припадає 28,7 – 32,5 % від маси цілого пучка, на середню частину – 40,8 – 43,5 %, а на верхню – 26,7 – 28,0 %. Таким чином, застосування запропонованого пристрою для обробки верхівкової частини стебел забезпечить збереження до 30% короткого волокна льону олійного, яке можна застосовувати в різних галузях промисловості.