<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Электронный научно-практический журнал «Современная техника и технологии» &#187; Irina</title>
	<atom:link href="http://technology.snauka.ru/author/irina/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://technology.snauka.ru</link>
	<description></description>
	<lastBuildDate>Fri, 30 Jan 2026 18:56:12 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.2.1</generator>
		<item>
		<title>Агропромислова інтеграція як засіб підвищення економічної ефективності льняного підкомплексу</title>
		<link>https://technology.snauka.ru/2012/02/280</link>
		<comments>https://technology.snauka.ru/2012/02/280#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 18 Feb 2012 02:25:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Irina</dc:creator>
				<category><![CDATA[Общая рубрика]]></category>
		<category><![CDATA[виробничо-технологічна інтеграція.]]></category>
		<category><![CDATA[ефективність]]></category>
		<category><![CDATA[Ключові слова: льняний підкомплекс]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://technology.snauka.ru/?p=280</guid>
		<description><![CDATA[Постановка проблеми. Руйнування на початку 1990-х років системи державного регулювання оптових та роздрібних цін виявилося основною причиною дезінтеграції в агропромисловому комплексі. Агропромислові комбінати та об’єднання як організаційно-правові форми підлягали примусовій реорганізації та приватизації в акціонерні товариства. Як аргументи виділення структурних підрозділів висувалися такі мотиви, як запобігання виникненню монопольного становища, а також прагнення топ-менеджерів до незалежності [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Постановка проблеми. Руйнування на початку 1990-х років системи державного регулювання оптових та роздрібних цін виявилося основною причиною дезінтеграції в агропромисловому комплексі. Агропромислові комбінати та об’єднання як організаційно-правові форми підлягали примусовій реорганізації та приватизації в акціонерні товариства. Як аргументи виділення структурних підрозділів висувалися такі мотиви, як запобігання виникненню монопольного становища, а також прагнення топ-менеджерів до незалежності від структур управління і трудових колективів. Тим самим були порушені принципи не лише галузевої, але і технологічної кооперації підприємств. Виробничо-технологічна інтеграція стала втрачати своє значення через кардинальні зміни у відносинах власності. Відміна держзамовлення і відмова держави від регулювання цін дали імпульс до формування конкурентного ринку льонопродукції, але одночасно стали швидко руйнуватися внутрішньогалузеві зв’язки, сформовані в умовах планово-директивного управління економікою.<br />
Аналіз існуючих досліджень. Процес дезінтеграції був швидкоплинним, і протягом півтора років колишні інтеграційні структури зникли або втратили свій вплив. Підприємства галузі отримали свободу, не відчуваючи ще всієї повноти відповідальності за рішення, що приймаються. Єдиним критерієм економічної ефективності господарювання став комерційний прибуток.<br />
В результаті багато сільгоспвиробників, для яких вирощування льону було недостатньо вигідним, припинили його обробіток. Почався неконтрольований процес згортання сировинної бази льонозаводів. Виробники льоносировини стали орієнтуватися на поточну кон’юнктуру, не займаючись довгостроковим стратегічним плануванням нарощування об’ємів і підвищення якості продукції.<br />
Опинившись за межами інтегруючої структури, сільськогосподарські підприємства зіткнулися з цілим спектром ринкових ризиків, у тому числі:<br />
– випереджаюче зростання цін на насіння, добрива, паливно-мастильні матеріали, запчастини тощо;<br />
– зростання трансакційних витрат;<br />
– коливання попиту та цін на льонотресту;<br />
– коливання ринкової кон’юнктури на кінцеву продукцію льновиробництва;<br />
– непередбачуваність державної політики відносно сільського господарства;<br />
– загроза банкрутства;<br />
– погіршення доступу до кредитних ресурсів тощо.<br />
Ускладнювала ситуацію і відстала, неефективна технологія обробітку льону з великими затратами ручної праці, що вкупі з низькою кваліфікацією трудових ресурсів не приводило до високої врожайності льону і якості трести.<br />
У складному положенні в період руйнування старих господарських зв’язків виявилися льонозаводи. Вони почали втрачати свою сировинну базу. Значне зношування виробничих фондів (в середньому 70 – 80%), застарілі технології переробки, відсутність оборотних коштів призвели до банкрутства майже всіх льонопереробних підприємств як на території Волинської області, так і по всій Україні.<br />
Для того, щоб вижити, льонозаводи почали мінімізувати закупівельні ціни на тресту і відмовлятися від переробки льоносоломки, оскільки ця технологія була значно енергоємнішою, а значить, і більш затратною.<br />
Всередині льоновиробничого комплексу немає стійкості матеріально-фінансових потоків. Проте збереглася ще певна міра корпоратизації цієї дезорганізованої виробничо-економічної системи, її розрізнені та «суверенні» господарюючі суб’єкти ще борються за виживання і шлях порятунку галузі бачать в опануванні існуючого споживчого ринку та формуванні нових ємких і надійних ринків збуту льняних тканин і виробів з них.<br />
Тому, на даний час ми говоримо про льняний під комплекс не як про діючий комплекс, а як про потенційну можливість його створення на базі природних та людських ресурсів, які ще є, виробничих потужностей, які забезпечують ефективну переробку традиційної для України культури льону-довгунця.<br />
У системі заходів з підвищення ефективності льняного підкомплексу важливе місце належить не лише технологічним чинникам, але і організаційно-економічній взаємодії партнерів по технологічному ланцюгу. Підвищення ефективності взаємодії можливе шляхом інтеграції суб’єктів господарювання в єдиному технологічному ланцюзі створення кінцевої продукції льоновиробничого комплексу.<br />
Власне, суть єдиного технологічного циклу створення товару в льоновиробничому комплексі й обумовлює необхідність чіткої організації просування продукту та координації дій учасників виробничо-економічного циклу.<br />
Так, щоб отримати готовий виріб, треба провести напівфабрикат через всі стадії технологічного циклу створення кінцевого продукту – від посіву льону-довгунця до отримання льняної тканини і виробів з неї. На цьому шляху просування до споживчого ринку продукт кілька разів змінює свого власника, перш ніж знайде ту товарну форму, для якої він призначений. І якщо в умовах централізованих керованих господарських зв’язків цей процес жорстко зв’язував єдиним планом виробництво і постачання за об’ємами, термінами, номенклатурі і переліку постачальників та одержувачів, то в сучасних умовах він став спонтанним. Ситуація ще більш посилилася зниженням платоспроможності населення.<br />
Викладене вище вказує на те, що отримання великої кількості і високої якості кінцевого продукту в даному технологічному процесі у вирішальній мірі залежить від функціонування сільських товаровиробників. Будуть вони зацікавлені у вирощуванні льонопродукції – буде і сировина для підприємств первинної переробки і текстильної промисловості. Саме від стабільності цієї ланки залежить міцність всього технологічного ланцюга.<br />
Організаційно-технологічна схема взаємодії учасників створення кінцевої продукції льняного комплексу показує, що формування товарної форми відбувається, як мінімум, на п’яти виробничих рівнях, де беруть участь підприємства різних спеціалізованих напрямів:<br />
– на першому рівні, в процесі сільськогосподарського виробництва, багатогалузеві сільські товаровиробники різних організаційно-правових форм господарювання вирощують льоносолому, готують льонотресту, а також необроблений насіннєвий матеріал;<br />
– на другому рівні переробляється продукція, отримана від сільських товаровиробників: льононасіннєві станції здійснюють доведення насіннєвого матеріалу до рівня кондиційного, підприємства первинної переробки льону випускають з льонотрести довге і коротке волокно – сировину для льонокомбінатів;<br />
– на третьому рівні, де відбувається другий переділ сировини, льонокомбінати виробляють пряжу, сувору тканину, готові льняні тканини і вироби з них (рушники, простирадла тощо);<br />
– на четвертому рівні, де відбувається третій переділ сировини, швацькі, трикотажні, мереживні підприємства випускають готові вироби з льняних тканин (одяг, товари народного вжитку);<br />
– на п’ятому рівні здійснюється задоволення споживчого попиту на вироблені товари за допомогою участі підприємств торгівлі різних форм власності.<br />
Буде доречним підкреслити, що, не дивлячись на наявні проблеми в льняному підкомплексі, льон як сільськогосподарська культура виступає одним з чинників формування економічної безпеки держави.<br />
По-перше, з виробничої позиції льон в Україні добре вписується в загальну систему ведення сільського господарства і за певних умов дозволяє отримати якісну вітчизняну натуральну сировину, а в соціальному плані – вирішити проблему зайнятості на селі і в льонопереробних галузях, а також у взаємопов’язаних з льоном галузей – машинобудуванні, хімічній промисловості, будівництві та у транспортному господарстві.<br />
По-друге, з політичної точки зору льон формує незалежну позицію суб’єктів господарювання при задоволенні запитів на текстильну сировину.<br />
По-третє, з економічної точки зору реалізація зростаючих обсягів виробництва нових продуктів з льону широкого вжитку може дати (за оцінкою фахівців) понад 3,5% ВВП (це майже удвічі більше, ніж сьогодні забезпечує вся легка промисловість), а також забезпечити валютну виручку від експорту і скоротити імпорт готової продукції, в т.ч. продукції спецпризначення.<br />
По-четверте, з точки зору забезпечення здоров’я нації за рахунок позитивної медико-біологічної дії льону на здоров’я людини.<br />
Поряд з цим, важливо врахувати, що льон не перестає бути цікавим українським підприємцям, оскільки при дотриманні технології вирощування і первинної обробки, використанні технологій глибокої переробки льонарство, як показує вітчизняний і зарубіжний досвід, є високодохідною справою.<br />
У сучасний період відбувається переплетення факторів, одночасно як стимулюючих, так і стримуючих розвиток агропромислової інтеграції. Розглянемо ці фактори детальніше.<br />
Фактори, які сприяють агропромисловій інтеграції:<br />
1. Необхідність відновлення зруйнованих виробничо-господарських зв’язків між сільським господарством і переробною промисловістю.<br />
2. Диспаритет цін на продукцію сільського господарства і матеріально-технічні ресурси.<br />
3. Можливість вигідного обміну при переміщенні продукту від виробника до споживача.<br />
4. Досягнення балансу інтересів учасників на основі їх координації і управління в агропромислових формуваннях.<br />
Фактори, які стримують розвиток агропромислової інтеграції:<br />
1. Спад виробництва та руйнування матеріально-технічного потенціалу підприємств АПК.<br />
2. Низька інвестиційна активність в галузях АПК.<br />
3. Недостатній рівень державної підтримки сільськогосподарського товаровиробника.<br />
4. Нечіткість і суперечливість законодавчої бази.</p>
<p>Висновки. Таким чином, наявний досвід розвитку інтеграційних процесів свідчить про те, що інтегровані структури, що поєднують у своєму складі всі ланки від виробництва сільськогосподарської продукції до реалізації продукції споживачам, є ефективною формою організації виробництва. Вони дозволяють:<br />
1. найбільш ефективно використовувати всі види ресурсів;<br />
2. здійснювати об’єднання основних видів капіталу (фінансового, продуктивного і торгівельного) з метою забезпечення підвищення загальної економічної ефективності виробництва;<br />
3. впроваджувати у виробництво новітні технології, техніку;<br />
4. забезпечувати стійкий збут своєї продукції. Взаємовигідна співпраця постачальників сировини і переробників дозволяє знизити збитковість обробітку льону-довгунця і підвищити ефективність переробки.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://technology.snauka.ru/2012/02/280/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Визначення вмісту волокна за довжиною стебла льону олійного в умовах Західного Полісся</title>
		<link>https://technology.snauka.ru/2013/02/1642</link>
		<comments>https://technology.snauka.ru/2013/02/1642#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 20 Feb 2013 11:10:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Irina</dc:creator>
				<category><![CDATA[Общая рубрика]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://technology.snauka.ru/?p=1642</guid>
		<description><![CDATA[За останнє десятиріччя в Україні почали зростати посівні площі льону олійного. Приваблює він господарників високою ціною на насіння. Вирощують льон олійний переважно у Південному регіоні України. Однак проведені останніми роками дослідження показують, що льон олійний може давати також високі врожаї і в умовах Західного Полісся України, в тому числі стеблової частини, яка містить до 20 – 22 % [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>За останнє десятиріччя в Україні почали зростати посівні площі льону олійного. Приваблює він господарників високою ціною на насіння. Вирощують льон олійний переважно у Південному регіоні України. Однак проведені останніми роками дослідження показують, що льон олійний може давати також високі врожаї і в умовах Західного Полісся України, в тому числі стеблової частини, яка містить до 20 – 22 % волокна. Таке волокно придатне для виробництва кручених виробів, нетканих матеріалів, а також в суміші з вовною та бавовною – для текстильних виробів. Солома льону олійного містить до 50 % целюлози і може використовуватися для виробництва цигаркового та банкнотного паперу, картону. Але за відсутності засобів та нових технологій для збирання і первинної переробки стеблової частини урожаю, солому спалюють, або заорюють у ґрунт. Внаслідок цього природній ресурс льону олійного використовується не повністю, що позбавляє переробні галузі промисловості цінної натуральної сировини.</p>
<p>Виходячи з цього, вдосконалення існуючих та розробка нових засобів для первинної обробки стеблової частини льону олійного є важливим та актуальним завданням, вирішення якого дозволить підвищити рентабельність льонарської галузі і отримати натуральну сировину для виробництва високоякісних товарів широкого вжитку.</p>
<p>При розробці льонозбиральної техніки та техніки для первинної обробки льону олійного необхідно знати вплив плющення стебел льону олійного на показники виходу та якості волокна з врахуванням зовнішніх факторів природного середовища.</p>
<p>Збирання льону олійного з формуванням його у стрічку з паралельним розміщенням стебел, забезпечує створення сприятливих умов для її обмолоту та наступних технологічних операцій, що передбачають приготування трести та виділення волокна (рис. 4.1).</p>
<p>Дослідження проводились з використанням лабораторно-польової установки (рис. 2.7). Основні зовнішні фактори, які впливають на процес вилежування і були визначені в ході проведення дослідів наведені в табл. 4.1, залежності тривалості вилежування льонотрести від процесу плющення стебел, побудовані по середніх значеннях, отриманих за роки досліджень (2008 – 2011 рр.) – на рис. 4.2. та 4.3.</p>
<p style="text-align: center;"><img src="https://technology.snauka.ru/wp-content/uploads/2013/02/022013_1109_test1.jpg" alt="" /></p>
<p style="text-align: center;">Рис. 4.1. Розстеляна стрічка льону олійного після обробки запропонованим пристроєм</p>
<p>Середньостатичні дані цих показників в ході експериментальних досліджень визначалися в лабораторії Волинського інституту АПВ та в господарствах Волинської області в період збирання льоносировини в<br />
2008 – 2011 рр.</p>
<p><em>Таблиця 4.1<br />
</em></p>
<p><strong>Характеристика основних зовнішніх факторів, як впливають на термін і якість вилежування трести льону олійного<br />
</strong></p>
<div>
<table border="1">
<colgroup>
<col />
<col />
<col />
<col />
<col />
<col />
<col />
<col />
<col /></colgroup>
<tbody valign="top">
<tr>
<td rowspan="2" valign="middle">Назва показника</td>
<td colspan="4" valign="middle">Волинський інститут АПВ, с. Рокині Луцького району</td>
<td colspan="4" valign="middle">Фермерське господарство «Гримікс», Любешівського району</td>
</tr>
<tr>
<td valign="middle">2008</td>
<td valign="middle">2009</td>
<td valign="middle">2010</td>
<td valign="middle">2011</td>
<td valign="middle">2008</td>
<td valign="middle">2009</td>
<td valign="middle">2010</td>
<td valign="middle">2011</td>
</tr>
<tr>
<td>Вологість повітря, %</td>
<td valign="middle">84</td>
<td valign="middle">79</td>
<td valign="middle">76</td>
<td valign="middle">88</td>
<td valign="middle">86</td>
<td valign="middle">82</td>
<td valign="middle">80</td>
<td valign="middle">87</td>
</tr>
<tr>
<td>Середньомісячна кількість опадів, мм</td>
<td valign="middle">72,2</td>
<td valign="middle">57,3</td>
<td valign="middle">42,1</td>
<td valign="middle">148,1</td>
<td valign="middle">83,4</td>
<td valign="middle">76,8</td>
<td valign="middle">60,1</td>
<td valign="middle">132,5</td>
</tr>
<tr>
<td>Щільність льоносировини, кг/м<sup>3</sup></td>
<td valign="middle">15</td>
<td valign="middle">18</td>
<td valign="middle">25</td>
<td valign="middle">20</td>
<td valign="middle">17</td>
<td valign="middle">19</td>
<td valign="middle">23</td>
<td valign="middle">22</td>
</tr>
<tr>
<td>Кількість вологи отриманої від ґрунту, %</td>
<td valign="middle">16</td>
<td valign="middle">12</td>
<td valign="middle">5</td>
<td valign="middle">20</td>
<td valign="middle">17</td>
<td valign="middle">13</td>
<td valign="middle">7</td>
<td valign="middle">19</td>
</tr>
<tr>
<td>Кількість вологи отриманої від роси, %</td>
<td valign="middle">17</td>
<td valign="middle">21</td>
<td valign="middle">15</td>
<td valign="middle">12</td>
<td valign="middle">18</td>
<td valign="middle">23</td>
<td valign="middle">16</td>
<td valign="middle">12</td>
</tr>
<tr>
<td>Середня вологість льоносировини, %</td>
<td valign="middle">37</td>
<td valign="middle">28</td>
<td valign="middle">20</td>
<td valign="middle">56</td>
<td valign="middle">39</td>
<td valign="middle">35</td>
<td valign="middle">28</td>
<td valign="middle">54</td>
</tr>
<tr>
<td>Швидкість вітру, м/с</td>
<td valign="middle">4,2</td>
<td valign="middle">2,1</td>
<td valign="middle">3,8</td>
<td valign="middle">5,5</td>
<td valign="middle">3,8</td>
<td valign="middle">2,3</td>
<td valign="middle">4,2</td>
<td valign="middle">4,5</td>
</tr>
<tr>
<td>Денна максимальна температура повітря, ºС</td>
<td valign="middle">21</td>
<td valign="middle">22</td>
<td valign="middle">24</td>
<td valign="middle">22</td>
<td valign="middle">20</td>
<td valign="middle">22</td>
<td valign="middle">25</td>
<td valign="middle">23</td>
</tr>
<tr>
<td>Нічна мінімальна температура, ºС</td>
<td valign="middle">12</td>
<td valign="middle">10</td>
<td valign="middle">12</td>
<td valign="middle">11</td>
<td valign="middle">11</td>
<td valign="middle">10</td>
<td valign="middle">12</td>
<td valign="middle">11</td>
</tr>
<tr>
<td>Середня температура повітря, ºС</td>
<td valign="middle">16,8</td>
<td valign="middle">16,3</td>
<td valign="middle">17,5</td>
<td valign="middle">16,5</td>
<td valign="middle">16,3</td>
<td valign="middle">16,2</td>
<td valign="middle">16,8</td>
<td valign="middle">16,5</td>
</tr>
<tr>
<td>Кількість сонячних днів, днів</td>
<td valign="middle">15</td>
<td valign="middle">11</td>
<td valign="middle">18</td>
<td valign="middle">14</td>
<td valign="middle">14</td>
<td valign="middle">13</td>
<td valign="middle">19</td>
<td valign="middle">12</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
<p>Проведені дослідження вказують на те, що для отримання якісної<strong><br />
</strong>трести льону олійного в умовах Західного Полісся збирання необхідно проводити в період з другої половини серпня до початку вересня, оскільки з початку до другої половини вересня суттєво збільшується<strong><br />
</strong>кількість вологи, яку отримує стрічка від ґрунту та роси та зменшується середня температура повітря, відповідно збільшується вологість льоносировини. Всі ці умови збільшують термін вилежування льонотрести, вимагають проведення додаткової операції – обертання, а отже знижують рентабельність вирощування господарствами льону.</p>
<p>Вміст волокна у стеблах льону олійного є дуже важливою характеристикою. Адже таке волокно може використовуватися як сировина у текстильній промисловості.</p>
<p>Дослідження з визначення вмісту волокна за довжиною стебла льону олійного проводилися у лабораторних умовах згідно з методикою, описаною у п. 2.4. Для кожного варіанту льону досліди проводилися з п&#8217;ятикратною повторністю. За отриманими результатами підраховувалися середні значення вмісту волокна для кожної частини стебла та загальний вміст волокна у стеблах. Результати досліджень наведені на діаграмах (рис. 4.4 – 4.5).</p>
<p style="text-align: center;"><img src="https://technology.snauka.ru/wp-content/uploads/2013/02/022013_1109_test2.png" alt="" /><strong><br />
</strong></p>
<p style="text-align: center;">Рис. 4.4. Вміст волокна у стеблах трести льону олійного (місце проведення – Волинський інститут АПВ НААН).</p>
<p style="text-align: center;"><img src="https://technology.snauka.ru/wp-content/uploads/2013/02/022013_1109_test3.png" alt="" /><strong><br />
</strong></p>
<p style="text-align: center;">Рис. 4.5. Вміст волокна у стеблах трести льону олійного (місце проведення – Фермерське господарство &#8220;Гримікс&#8221; Любешівського району).</p>
<p>У процесі проведення дослідів спостерігалося, що костриця легше відділялася від волокна при проминанні прикореневої і середньої частин стебел. У волокні верхньої частини після проминання і протрушування залишаються домішки, які досить важко відділяються від волокна.</p>
<p>У результаті використання гравіметричного методу аналізу частин пучків трести також встановлено, що на прикореневу частину трести припадає 28,7 – 32,5 % від маси цілого пучка, на середню частину – 40,8 – 43,5 %, а на верхню – 26,7 – 28,0 %. Таким чином, застосування запропонованого пристрою для обробки верхівкової частини стебел забезпечить збереження до 30% короткого волокна льону олійного, яке можна застосовувати в різних галузях промисловості.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://technology.snauka.ru/2013/02/1642/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Особенности технологии уборки льна масличного в условиях Западного Полесья Украины</title>
		<link>https://technology.snauka.ru/2013/06/2107</link>
		<comments>https://technology.snauka.ru/2013/06/2107#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 17 Jun 2013 07:48:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Irina</dc:creator>
				<category><![CDATA[Общая рубрика]]></category>
		<category><![CDATA[волокна льна масличного]]></category>
		<category><![CDATA[солома]]></category>
		<category><![CDATA[треста]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://technology.snauka.ru/?p=2107</guid>
		<description><![CDATA[При изучении технологии уборки льна масличного была поставлена задача проанализировать основные факторы, которые обеспечат максимальное сохранение урожая с учетом требований минимизации затрат и энергосбережения. При создании таких технологий необходимо учесть специфические анатомические и физико-механические свойства стеблей этой группы льна. Значение морфологических показателей льна масличного в значительной степени зависят от условий выращивания. Учеными Всероссийского НИИ по [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>При изучении технологии уборки льна масличного была поставлена задача проанализировать основные факторы, которые обеспечат максимальное сохранение урожая с учетом требований минимизации затрат и энергосбережения. При создании таких технологий необходимо учесть специфические анатомические и физико-механические свойства стеблей этой группы льна.</p>
<p>Значение морфологических показателей льна масличного в значительной степени зависят от условий выращивания. Учеными Всероссийского НИИ по переработке лубяных культур (г. Кострома) установлено, что лен-межеумок уступает льну-долгунцу по таким показателям, как: общая и техническая длина, мыклость, массовая доля луба, толщина и конусность стеблей, но превосходит его по количеству коробочек и по весу 1000 семян. По общей длине стеблей лен-межеумок отстает от льна-долгунца в зависимости от фазы спелости, на 7,4 – 13,1 см, по технической длине – 14,7 – 24,8 см. Средняя техническая длина стеблей льна-межеумка составляет 35,8 – 38,4 см.</p>
<p>Учеными Херсонского национального технического университета выполнено исследование технологических свойств стеблей льна масличного разных сортов, выращенных в Южном регионе Украины [1]. Исследования проводились на участках с орошением (о) и без орошения (б/о) (табл. 1).</p>
<p>Таблица 1 – Технологические характеристики стеблей соломы льна масличного выращенного в южном регионе Украины.</p>
<table width="643" border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td valign="top" width="113">
<p align="center">Сорт</p>
</td>
<td valign="top" width="151">
<p align="center">Условия выращивания</p>
</td>
<td valign="top" width="113">
<p align="center">Длина горсти, см</p>
</td>
<td valign="top" width="123">
<p align="center">Диаметр стеблей, мм</p>
</td>
<td valign="top" width="142">
<p align="center">Содержание луба,%</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td rowspan="2" width="113">Айсберг</td>
<td width="151">
<p align="center">б/о</p>
</td>
<td width="113">
<p align="center">53,3</p>
</td>
<td width="123">
<p align="center">1,64</p>
</td>
<td width="142">
<p align="center">16,6</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td width="151">
<p align="center">о</p>
</td>
<td width="113">
<p align="center">57,5</p>
</td>
<td width="123">
<p align="center">1,95</p>
</td>
<td width="142">
<p align="center">16,0</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td rowspan="2" width="113">Вера</td>
<td width="151">
<p align="center">б/о</p>
</td>
<td width="113">
<p align="center">48,9</p>
</td>
<td width="123">
<p align="center">1,41</p>
</td>
<td width="142">
<p align="center">17,6</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td width="151">
<p align="center">о</p>
</td>
<td width="113">
<p align="center">61,4</p>
</td>
<td width="123">
<p align="center">1,41</p>
</td>
<td width="142">
<p align="center">14,0</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td rowspan="2" width="113">ВНИИМК</td>
<td width="151">
<p align="center">б/о</p>
</td>
<td width="113">
<p align="center">45,3</p>
</td>
<td width="123">
<p align="center">1,72</p>
</td>
<td width="142">
<p align="center">17,2</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td width="151">
<p align="center">о</p>
</td>
<td width="113">
<p align="center">48,7</p>
</td>
<td width="123">
<p align="center">1,8</p>
</td>
<td width="142">
<p align="center">23,4</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td rowspan="2" width="113">Дебют</td>
<td width="151">
<p align="center">б/о</p>
</td>
<td width="113">
<p align="center">51,1</p>
</td>
<td width="123">
<p align="center">1,70</p>
</td>
<td width="142">
<p align="center">21,4</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td width="151">
<p align="center">о</p>
</td>
<td width="113">
<p align="center">58,5</p>
</td>
<td width="123">
<p align="center">1,48</p>
</td>
<td width="142">
<p align="center">23,4</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td rowspan="2" width="113">Золотистый</td>
<td width="151">
<p align="center">б/о</p>
</td>
<td width="113">
<p align="center">50,2</p>
</td>
<td width="123">
<p align="center">1,67</p>
</td>
<td width="142">
<p align="center">20,8</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td width="151">
<p align="center">о</p>
</td>
<td width="113">
<p align="center">57,7</p>
</td>
<td width="123">
<p align="center">1,89</p>
</td>
<td width="142">
<p align="center">14,4</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td rowspan="2" width="113">Кивика</td>
<td width="151">
<p align="center">б/о</p>
</td>
<td width="113">
<p align="center">50,4</p>
</td>
<td width="123">
<p align="center">1,27</p>
</td>
<td width="142">
<p align="center">17,2</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td width="151">
<p align="center">о</p>
</td>
<td width="113">
<p align="center">65,8</p>
</td>
<td width="123">
<p align="center">1,66</p>
</td>
<td width="142">
<p align="center">17,4</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td rowspan="2" width="113">Орфей</td>
<td width="151">
<p align="center">б/о</p>
</td>
<td width="113">
<p align="center">52,4</p>
</td>
<td width="123">
<p align="center">1,67</p>
</td>
<td width="142">
<p align="center">18,0</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td width="151">
<p align="center">о</p>
</td>
<td width="113">
<p align="center">58,5</p>
</td>
<td width="123">
<p align="center">1,62</p>
</td>
<td width="142">
<p align="center">18,0</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td rowspan="2" width="113">Южная ночь</td>
<td width="151">
<p align="center">б/о</p>
</td>
<td width="113">
<p align="center">55,4</p>
</td>
<td width="123">
<p align="center">1,72</p>
</td>
<td width="142">
<p align="center">18,2</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="151">
<p align="center">о</p>
</td>
<td valign="top" width="113">
<p align="center">61,9</p>
</td>
<td valign="top" width="123">
<p align="center">1,80</p>
</td>
<td valign="top" width="142">
<p align="center">17,8</p>
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Проведенные исследования свидетельствуют, что орошение способствует увеличению высоты стеблей льна масличного в среднем на 10,2 – 18,8%. По сравнению с высотой стеблестоя льна-долгунца, то для льна масличного она на 31,6 – 45,4% меньше.</p>
<p>Значение морфологических показателей стеблестоя льна масличного, выращенного в условиях Западного региона Украины, который характеризуется климатом с повышенной влажностью и меньшим количеством солнечных дней во время вегетационного периода приведены в таблице 1.4 [2].</p>
<p>Таблица 2 – Морфологические показатели стеблестоя льна масличного на время сбора, выращенного в западном регионе Украины</p>
<div align="center">
<table width="582" border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td rowspan="2" valign="top" width="274">
<p align="center">Наименование показателя</p>
</td>
<td colspan="3" valign="top" width="308">
<p align="center">Значение показателя</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="102">
<p align="center">Лирина</p>
<p align="center">(Германия)</p>
</td>
<td valign="top" width="85">
<p align="center">Южная ночь</p>
</td>
<td valign="top" width="121">
<p align="center">Блакитно-помаранчевый (Украина)</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="274">Средняя длина стебля, см:</p>
<p>- общая</p>
<p>- техническая</p>
<p>Диаметр стебля на ½ высоты, мм</p>
<p>Вес одного стебля, г:</p>
<p>- с коробочками</p>
<p>- без коробочек (с кисточкой)</p>
<p>- без кисти</p>
<p>Среднее количество на растении коробочек, шт.</p>
<p>Вес 1000 семян, г</p>
<p>Урожайность, ц/га:</p>
<p>- семена</p>
<p>- соломы</td>
<td valign="top" width="102">
<p align="center">78</p>
<p align="center">56</p>
<p align="center">1,3 – 2,5</p>
<p align="center">2,2 – 11,3</p>
<p align="center">1,5 – 5,6</p>
<p align="center">1,1 – 2,8</p>
<p align="center">35</p>
<p align="center">7,3</p>
<p align="center">13,0</p>
<p align="center">40,5</p>
</td>
<td valign="top" width="85">
<p align="center">69</p>
<p align="center">47</p>
<p align="center">1,2 – 2,8</p>
<p align="center">1,9 – 9,3</p>
<p align="center">1,3 – 5,3</p>
<p align="center">0,8 – 2,6</p>
<p align="center">24</p>
<p align="center">6,7</p>
<p align="center">7,4</p>
<p align="center">26,5</p>
</td>
<td valign="top" width="121">
<p align="center">72</p>
<p align="center">51</p>
<p align="center">1,1 – 2,5</p>
<p align="center">1,7 – 8,5</p>
<p align="center">1,2 – 5,1</p>
<p align="center">0,7 – 2,2</p>
<p align="center">21</p>
<p align="center">6,8</p>
<p align="center">7,3</p>
<p align="center">32,5</p>
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
<p>&nbsp;</p>
<p>Из сравнительного анализа морфологических показателей льна масличного, выращенного в различных климатических условиях, видно, что он по высоте стеблестоя уступает льну-долгунцу, но превосходит его по урожайности семян. Наибольшая высота стеблестоя получается в климатических условиях Западного Полесья Украины.</p>
<p>Исследования, проведенные ранее, показали, что по внешнему виду стебли масличного льна представляют собой вытянутый конус [3, 4]. Соотношение диаметров комлевой и верхушечной частей стеблей изменяется в пределах 1,3 – 3,5. При этом примерно 30% длины занимают  соцветия, которые  состоят из большого количества тонких ответвлений. Кроме того, была отмечена неоднородность стеблей по толщине, что также может значительно влиять на результаты обработки стеблей, в частности, на степень чистоты получаемого волокна.</p>
<p>Сбор урожая льна масличного проводят двумя способами: прямым комбайнированием в фазе полной спелости или раздельным сбором в фазе биологической спелости растений при значительной засоренности посевов или отрастании побегов через дождливую погоду. Сбор осуществляют теми же машинами, которые применяются на зерновых культурах.</p>
<p>Лучше собирать лен масличный раздельным способом, при прямом комбайнировании возможные потери урожая вследствие плохого вымолота недозрелых коробочек и возможного согревания вороха на токах. Также при полном созревании семян влажность стеблей может составлять 40% и более. Стебли с такой влажностью при сборе плохо срезаются и наматываются на вращающиеся части комбайна. При раздельной уборке потери влаги семенами и соломой более интенсивны, чем при созревании на корню.</p>
<p>При раздельном сборе лучшая конструкция валка получается при средней высоте среза 15 см (рис. 1). Такая стерня надежно удерживает валок, он хорошо проветривается и равномерно просыхает. Срезанная в валки масса при благоприятных погодных условиях высыхает за 6 – 8 дней. Подбирают и обмолачивают валки через 6 – 8 дней при влажности семян 12%. При обмолоте валков с большей влажностью наблюдаются большие потери семян от недомолота и намотки стеблей на вращающиеся органы машин. Семена с влажностью 8 – 10% сильно травмируется.</p>
<p>Обмолоченная солома расстилается на поле в валки, после чего у хозяйственников возникает проблема ее утилизации. Солому, которая содержит перепутанные стебли и мелкие куски трепаных стеблей, трудно запахать в почву, они также медленно разлагаются. Для этого нужно использовать тяжелые дисковые бороны.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p style="text-align: center;"><a href="https://technology.snauka.ru/wp-content/uploads/2013/06/1.jpg"><img class="alignnone size-medium wp-image-2109" src="https://technology.snauka.ru/wp-content/uploads/2013/06/1-300x228.jpg" alt="" width="300" height="228" /></a>   <a href="https://technology.snauka.ru/wp-content/uploads/2013/06/2.jpg"><img class="alignnone size-medium wp-image-2110" src="https://technology.snauka.ru/wp-content/uploads/2013/06/2-300x300.jpg" alt="" width="300" height="300" /></a></p>
<p style="text-align: center;"> Рисунок 1 – Стерня льна масличного после скашивания зерноуборочным комбайном и солома после обмолота зерноуборочным комбайном</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Для качественного среза стеблей, которые в отличие от зерновых культур имеют волокнистую структуру, рабочие органы жаток требуют совершенной подготовки. Для предотвращения захвата граблинами мотовила скошенных стеблей к ним прикрепляют дополнительные деревянные планки или резиновые ремни. Круговая скорость планки мотовила должна быть в 1,3 – 1,5 раза больше, чем скорость движения жатки. При такой круговой скорости выбивание семян из коробочек и отрыв коробочек от стеблей почти отсутствуют. Для улучшения качества работы жаток целесообразно увеличить частоту колебаний ножа до 647 кол / мин путем изменения передаточного числа привода рабочих органов. Нож должен свободно перемещаться в пальцах режущего аппарата и иметь равномерный по всей длине зазор между сегментами и противорежущими пластинами пальцев.</p>
<p>Лен относится к культурам, которые легко обмолачиваются с малыми плоскими семенами. Поэтому перед обмолотом тщательно проверяют герметизацию комбайнов, так как семя теряется даже из-за незначительной неплотности. Также режим обмолота должен быть мягким для предотвращения чрезмерного измельчения семян и биения соломы. Чрезмерно битая солома приводит к потерям зерна на соломотрясе вследствие сложности сепарации через волокнистые битые стебли, потери могут достигать 10% и более. Показателем легкости режима обмолота является появление первых признаков недомолота, когда на 20 – 25 стеблях можно найти 1 – 2 необмолоченных коробочки. Зазор между билами барабана и планками деки подбирается из условия отсутствия измельчения зерна и на выходе устанавливают от 2 до 8 мм. Частоту вращения барабана регулируют в пределах 800 – 1300 об/мин.</p>
<p>Последнее время все большее внимание в льноводческих странах обращается на использование ценной стеблевой части льна масличного. Ведь стебли льна масличного, как и льна-долгунца, включают в лубяных частях целлюлозное волокно.</p>
<p>При существующей технологии уборки льна нижняя часть стеблей, в которой находится значительное количество волокна, остается на поле в виде стерни. Так как при использовании комбайновых жаток минимальная высота среза составляет 10 см. При этом средняя высота стерни составляет 15 см. Это приводит к потерям продукции соломы, содержащей 13,6 – 16,2% волокна. Установлено, что при урожайности соломы 40 ц / га потери в остатках стерни составляют для соломы – 11,2 ц / га, тресты – 9,0 ц / га, волокна – 1,1 ц / га (рис.2).</p>
<p style="text-align: center;"><a href="https://technology.snauka.ru/wp-content/uploads/2013/06/32.jpg"><img class="alignnone size-thumbnail wp-image-2113" src="https://technology.snauka.ru/wp-content/uploads/2013/06/32-150x150.jpg" alt="" width="150" height="150" /></a></p>
<p style="text-align: center;"> Рисунок 2 – Потери урожая стеблевой части льна масличного при уборке его зерноуборочным комбайном</p>
<p>Потери стеблевой части урожая уменьшаются при раздельном сборе, когда стеблестой скашивается роторной косилкой, подсушенная масса подбирается и обмолачивается зерноуборочным комбайном. Роторная косилка обеспечивает низкий срез и хорошую конструкцию валка. Но низкая стерня не обеспечивает проветривание и равномерное просыхание валка по всей его толщине, так как он не размещается на стерне, а лежит на грунте. Это приводит к снижению качества волокна и порчи семян в нижней части валка, особенно при неблагоприятных погодных условиях.</p>
<p>При подборе валков или прямом комбайнировании льна масличного зерноуборочным комбайном стебли очень повреждаются молотильным аппаратом и имеют хаотичное размещение (рис. 1). Такую стебельную массу довольно трудно уложить на стлище в равномерную ленту для преобразования в  тресту. Также солома засоряется обрывками разветвленной части стебля, которые при переработке тресты очень трудно отделяются от волокна. Вследствие этого технологический процесс первичной переработки должен обеспечивать многократное воздействие на стебло з целью удаления кострицы.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://technology.snauka.ru/2013/06/2107/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
