УДК 615.849.19

ПРОГНОЗУВАННЯ СТАНУ ЛЮДИНИ НА МАГНІТОЛАЗЕРНЕ ОПРОМІНЕННЯ

Рубан Марина Леонидовна1, Осадчий Александр Васильевич1
1Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт»

Аннотация
В даній статті розглянуто аспекти використання кольорового тесту Люшера для визначення реакцій людини при проведені магнітолазерної терапії. Розглянуто сутність комбінованої терапії, поєднання магнітного і лазерного випромінювання та їх вплив на організм людини.
Висунуто та аргументовано гіпотезу, що до використання тесту Люшеру при проведені магнітолазерної терапії, та прогнозування стану організму людини на курсову магнітолазерну терапію.
Це дасть змогу керування магнітолазерним терапевтичним впливом в процесі проведення курсової фізіотерапевтичної процедури, та дозволяє здійснити підбір індивідуальних доз терапевтичного магнітолазерного випромінювання, за рахунок керування параметрами магнітолазерного випромінювання на основі отриманих змін психофізичного стану організму людини.

PREDICTION OF HUMAN MAGNETIC LASER IRRADIATION

Ruban Maryna Leonidovna1, Osadchyi Olexandr Vasilevich1
1National Technical University of Ukraine “Kiev Polytechnic Institute”

Abstract
This paper considers aspects of the Luscher color test for determining human reactions conducted at magnetic-therapy. The essence of combination therapy, a combination of magnetic and laser radiation and their effects on the human body.
And the arguments put forward the hypothesis that the use of Luscher test conducted with magnetic-therapy and prediction of the human body for magnetic-course therapy.
This lets you control magnetic-therapeutic intervention in the course of physiotherapy, and allows for the selection of individual magnetic-therapeutic doses of radiation due to magnetic-radiation control parameters on the basis of changes in mental and physical condition of the human body.

Keywords: laser radiation, magnetic radiation


Библиографическая ссылка на статью:
Рубан М.Л., Осадчий А.В. Прогнозування стану людини на магнітолазерне опромінення // Современная техника и технологии. 2013. № 10 [Электронный ресурс]. URL: https://technology.snauka.ru/2013/10/2503 (дата обращения: 19.07.2023).

На данний час існує багато видів терапії, які допомагають людству в боротьбі з багатьма хворобами. Один з видів терапії, заслуговує детального вивчення, а саме – магнітолазерна терапія (МЛТ). Вчені вже давно визначились що відбувається в організмі людини під час МЛТ, але є одна істотна прогалина. Всі люди по – різному сприймають МЛТ за одних і тих же режимів у різних людей спостерігаються різні ефекти, чи то позитивний, чи то негативний. На даний час не існує жодного комплексного підходу до вивчення і прогнозування реакцій пацієнта на МЛ опромінення.

Тому необхідне поглиблене і змістовне вивчення реакцій організму людини до магнітолазерного (МЛ) опромінення, що дає змогу виробити методики прогнозування стану людини на МЛТ.

Постановка задачі

Як відомо, поєднані фізіотерапевтичні методи повинні базуватися, насамперед, на синергізмі біологічної дії сполучуваних в одній процедурі лікувальних фізичних факторів. Як магнітному полю, так і лазерному випромінюванні властиві протизапальні, знеболюючі, протинабрякові, імуномодулюючі та інші ефекти. Така схожість лікувальних ефектів передбачає їх посилення (синергізм) при одночасному використанні цих фізичних факторів.[1]. Крім того обидва фізичні фактори однонаправленно впливають на ряд обмінних і фізіологічних процесів: мікроциркуляцію, реологію крові, кровотворення, проникність, активність ендокринних органів, синтез багатих енергією фосфатів, обмін білків, нуклеїнових кислот та ін.

При одночасному застосуванні лазерного випромінювання та магнітного поля виникає ряд фізикохімічних і біофізичних змін, які важливі для обгрунтування МЛТ та розуміння її дії на організм. Наприклад, в тканинах може виникати фотомагнітоелектричний ефект (ефект Кикоїна Носкова).[2]. Сутність цього ефекту полягає в тому, що при переміщенні в магнітне поле напівпровідника, що опромінюється світлом, в ньому виникає електрорушійна сила (ЕРС), що досягає декількох десятків вольт. Наведення ЕРС, як відомо, може істотно позначитися на властивостях і функціях рідин організму, зокрема, впливати на реологію і згортання крові, мікроциркуляцію і проникність судин.[3].

Під дією МЛТ відбуваються первинні фізико-хімічні зміни, що супроводжуються біологічними реакціями, які впливають на різні системи організму. Найбільш важливими і доведеними вважаються: активізація біосинтетичних процесів і утворення багатих енергією фосфатів; зміна судинної проникності, мікроциркуляції та периферичного кровообігу; утворення фізіологічно активних речовин і зміна гормонального балансу; стимуляція за рахунок прямого впливу і рефлекторного механізму функціонального стану органів і систем та ін .

Індивідуальні та різні по виразності реакції пацієнтів при проведенні МЛ лікування за стандартними методиками підтверджують наявність у пацієнтів індивідуальної чутливості до енергії магнітного та лазерного впливу, отже ця чутливість може бути класифікована і використовуватись при розробці методів прогнозування реакцій організму людини ло МЛ опромінення. Раніше Капустіна Г.М. пропонувала одну з таких систем, що базується на методиці оцінки по Л.Х. Гаркаві, адаптаційних реакцій і резистентності організму хворих на стенокардію, з метою визначення необхідного їм режиму МЛТ. Але цей тестовий метод, з одного боку вимагає спеціальних лабораторних аналізів, що гальмує широке використання, особливо в амбулаторних умовах, в яких лікуються більшість хворих; з іншого боку, дає загальну характеристику – неспецифічну відповідь організму по ізольованому аналізу динаміки гематологічних показників при внутрішньовенному способі МЛТ.[3].

Для прогнозування результатів МЛ лікування можливе використання тесту Люшера – це колірна діагностика що, дозволяє виміряти психофізіологічний стан людини, її стійкість до стресу, активність і комунікативні здібності. Тест Люшера дозволяє визначити причини психологічного стресу, який може призвести до появи фізіологічних симптомів. За допомогою тесту Люшера можливо швидко, неінвазинво і якісно провести визначення психофізичного стану людини, а саме визначити рівень чутливості до МЛ опромінення.

Перспективи використання тесту Люшера при МЛТ

На теперішній час у сучасній медицині колір активно не використовується, незважаючи на наявність колосальних масивів фактичних даних, що стосуються психологічної і фізіологічної дії кольору. Колір, як і звук, є природним інтегратором фізіологічних і психічних процесів.

Результати аналізу даного тесту можуть розглядатися в якості стартової точки для вибору адекватної терапевтичної стратегії. На основі розглянутої моделі Люшера необхідно визначити вектори лікувальних впливів і виявити точки прикладення зусиль, спрямованих на корекцію психофізичного стану піддослідного.

Дуже важливо враховувати яскраві, сильні, акцентовані показники тесту і простежувати їх дрейф, пов’язаний з ходом терапевтичного процесу. Далеко не всі інтерпретації рівнозначні, а тому слід орієнтуватися на найбільш значущі і вагомі. [4].

З цих позицій випливають досить гарні перспективи використання загальновідомого восьмиколірного тесту Люшера, для керування МЛ випроміненням під час проведення терапевтичних процедур. Зокрема, з урахуванням наявності прямого зв’язку названих вище реакцій пацієнтів на магнітолазерний вплив з особливостями їх вегетативної реактивності. У зв’язку з відсутністю достатньо широкого висвітлення відомостей по даному тесті в загальномедичній літературі, а саме літературі що має відношення до МЛТ, необхідно відзначити, що даний тест створений в 1947 році швейцарським психологом Максом Люшером для оцінки психічних і емоційних властивостей (по суті вегетативної реактивності) особистості. Саме тому в нашій країні тест Люшера використовується головним чином в психології та клінічній психіатрії, як додаткова методика оцінки психічного стану особистості людини, а в загальноклінічній практиці, зазвичай, не застосовується.

Разом з тим слід розуміти, що, незважаючи на початкове призначення тесту Люшера виявляти при впливі на хворого психічних подразників індивідуальні особливості психіки і характеру реактивних процесів в центральній нервовій системі, зокрема в її вегетативному відділі, тест в процесі клінічної апробації зайняв міцне місце в багатьох лікувальних закладах Європи та США, так як з’ясувалася, що з його допомогою існує можливість раннього прогнозування фізіологічних, зокрема вегетативних, порушень при соматичної патології. За результатами тесту лікарі змогли визначати особливості реакцій пацієнтів на проведене лікування.[4].

В цілому ж, при аналізуванні отриманих результатів слід базуватися на двох основних позиціях. По-перше, на те, що генетична програма кожного організму передбачає не заздалегідь сформовану адаптацію, а можливість її реалізації під впливом середовища, забезпечуючи реалізацію тільки тих адаптаційних реакцій, які життєво необхідні індивідууму; по-друге, на тому, що є закономірні взаємозв’язки, що поєднують якісно різні адаптаційні реакції, а саме, залежність їх як один від одного, так і від реакції на стрес.

Перший етап аналізу визначає власне індивідуальність відповідних реакцій на різні подразники, включаючи лазерне випромінювання, тоді як другий етап характеризує їх неспецифічність, яка і дозволяє проводити узагальнений аналіз за допомогою різних критеріїв. Не слід забувати про небезпеку отримання помилкових результатів, на основі яких можуть бути зроблені недостовірні висновки.

Таким чином, слід вважати, що даний тест, володіючи безсумнівною об’єктивністю і рядом істотних переваг перед іншими методами, що полягають в методичній простоті та оперативності визначення характеру реактивності організму на МЛ вплив, що дає можливість його широкого застосування в будь-яких умовах МЛТ (стаціонар, поліклініка , санаторій, надзвичайні ситуації). Крім того, результати тестування можуть бути основою для індивідуального підбору лікувальних доз МЛТ з урахуванням вихідного стану вегетативного відділу нервової системи хворих.


Библиографический список
  1. Гаркави, JI.X. Антистрессорные реакции и активационная терапия [Текст] / Л. X. Гаркави. -М.: Имедис, 1998. 556 с.
  2. Капустина, Г.М. Внутрисосудистое облучение крови, механизмы . клинической эффективности, побочные действия, показания и противопоказания [Текст] / Г.М. Капустина, Г.Н. Максюшина, В.В. Малахов // Матер. Междунар. конфер. «Новые направления лазерной медицины». – М., 1996. С. 230-231.
  3. Капустина, Г.М. Пути индивидуального подбора доз внутривенной лазерной терапии [Текст] / Г.М. Капустина, Н.И. Сюч, B.JI. Наминов и др. // Совр. возм. лазерн. тер. – Матер. XIV научно-практич. конф. – Великий Новгород, Калуга, 2004. С. 52-62.
  4.  «Пси-Фактор» [Электронный ресурс]:  Цветовой тест Макса Люшера: Цвет и психика (продолжение) : Цветовой тест Люшера / Б. А. Базыма – 2001. http://psyfactor.org/lib/colorpsy7.htm


Все статьи автора «marisha»


© Если вы обнаружили нарушение авторских или смежных прав, пожалуйста, незамедлительно сообщите нам об этом по электронной почте или через форму обратной связи.

Связь с автором (комментарии/рецензии к статье)

Оставить комментарий

Вы должны авторизоваться, чтобы оставить комментарий.

Если Вы еще не зарегистрированы на сайте, то Вам необходимо зарегистрироваться: